SpecyfikacijaСпецифікація
Evropéïća proponuje bahatorivnevu systemu versij, de kožna versija dodaje pravyła ponad poperedńu.
Європеїця пропонує багаторівневу систему версій, де кожна версія додає правила понад попередню.
Povnyj zvid pravył dla ludej i prohram — RULEBOOK.md.
Повний звід правил для людей і програм — RULEBOOK.md.
VersiïВерсії
| Versija | Nazva | Opys |
|---|---|---|
| 1.0 | Transliteracija | Čysta transliteracija 1:1 z kyryłyci. Kožna kyryłyčna litera maje rivno odyn łatynśkyj vidpovidnyk. |
| 1.x | Rozšyreńńa | Pidtrymka diałektiv, staroukraïnśkoï movy ta inšych variantiv. |
| 2.0 | Ortografija | Ortografični pravyła dla sliv inozemnoho pochodžeńńa: zberežeńńa oryhinalnoï vymovy. |
| 2.1 | Nahołos | Poznačeńńa nahołosu hostrym znakom (á, é, ý…), koły vin ne na peršij korenevij hołosnij. |
| 3.0 | V rozrobci | Majbutni rozšyreńńa systemy. |
NazvaНазва
Evropéïća — ce nazva u formi v2.0 (§4, eu → ev). U čystij transliteraciï v1.0 ce buło b Jevropeïća.
Evropéïća — це назва у формі v2.0 (§4, eu → ev). У чистій транслітерації v1.0 це було б Jevropeïća.
Pryncypy pobudovyПринципи побудови
Hrupy literГрупи літер
- Zełena hrupa — zvuky, łatynśkyj vidpovidnyk jakych zrozumiłyj bez pojasneńńa: a b v d e z i k m n o p r s t u f
- Žovta hrupa — zvuky z kilkoma možłyvymy šlachamy peredači: h g y j ch c ł/l ï ja/ju/je
- Červona hrupa — litery z diakrytykoju: č š ž šč ď ť ź ś ć ń ŕ ł ï ĭ
- Purpurna hrupa — diałektyčni ta archaïčni litery (ы ё ъ э), zarezervovani dla v1.x
- Sira hrupa — inšomovni łatynśki litery (q, x, w) łyše u vłasnych nazvach
- Зелена група — звуки, латинський відповідник яких зрозумілий без пояснення: a b v d e z i k m n o p r s t u f
- Жовта група — звуки з кількома можливими шляхами передачі: h g y j ch c ł/l ï ja/ju/je
- Червона група — літери з діакритикою: č š ž šč ď ť ź ś ć ń ŕ ł ï ĭ
- Пурпурна група — діалектичні та архаїчні літери (ы ё ъ э), зарезервовані для v1.x
- Сіра група — іншомовні латинські літери (q, x, w) лише у власних назвах
Perevaha diakrytykyПеревага діакритики
Abetka vykorystovuje litery z diakrytykoju (Č, Š, Ž) zamisť dyhrafiv (CH, SH, ZH), ščo skoročuje napysańńa sliv:
- Ščo (ne Shcho)
- Jakščo (ne Yakshcho)
- Žytomyr (ne Zhytomyr)
- Černivci (ne Chernivtsi)
Абетка використовує літери з діакритикою (Č, Š, Ž) замість диграфів (CH, SH, ZH), що скорочує написання слів:
- Що (не Shcho)
- Якщо (не Yakshcho)
- Житомир (не Zhytomyr)
- Чернівці (не Chernivtsi)