v1.0 — TransliteracijaТранслітерація

Čysta transliteracija 1:1 z kyryłyci sučasnoï ukraïnśkoï movy na osnovi pravopysu 2019 roku. Kožna kyryłyčna litera maje rivno odyn łatynśkyj vidpovidnyk.

Чиста транслітерація 1:1 з кирилиці сучасної української мови на основі правопису 2019 року. Кожна кирилична літера має рівно один латинський відповідник.

Ća storinka napysana čystoju versijeju 1.0 — bez nahołosiv i bez pravył 2.0.

Ця сторінка написана чистою версією 1.0 — без наголосів і без правил 2.0.

Mjakyj znak ne maje vłasnoho łatynśkoho vidpovidnyka. Vin zmińuje poperednij pryhołosnyj:

М'який знак не має власного латинського відповідника. Він змінює попередній приголосний:

Te same pered o:

Те саме перед o:

Jakščo pisla mjakoho znaka stoïť jotovana hołosna, pyšemo mjakyj pryhołosnyj i povnu formu hołosnoï — znak poznačaje i mjakisť, i zvuk j:

Якщо після м'якого знака стоїть йотована голосна, пишемо м'який приголосний і повну форму голосної — знак позначає і м'якість, і звук j:

Tak zberihajeťśa riznyća miž tŕoma napysańńamy:

Так зберігається різниця між трьома написаннями:

Ja, Ju, Je majuť dvi formy załežno vid pozyciï:

Ja, Ju, Je мають дві форми залежно від позиції:

Jakščo podvojenyj mjakyj pryhołosnyj stoïť pered mjakym znakom abo jotovanoju hołosnoju (dla l — takož pered i), obydvi litery pyšemo mjakymy. Tak samo robyť čeśka transkrypcija ukraïnśkych sliv.

Якщо подвоєний м'який приголосний стоїть перед м'яким знаком або йотованою голосною (для l — також перед i), обидві літери пишемо м'якими. Так само робить чеська транскрипція українських слів.

Bez pomjakšeńńa podvojeńńa łyšajeťśa tverdym:

Без пом'якшення подвоєння лишається твердим:

Dž i dz — ce prosto d + ž, d + z. Riznyća miž afrykatoju (džereło) i zbihom na meži prefiksa (pidžyvyty) ne poznačajeťśa — jak u polśkij movi (dzwon, odzyskać).

Dž і dz — це просто d + ž, d + z. Різниця між африкатою (джерело) і збігом на межі префікса (підживити) не позначається — як у польській мові (dzwon, odzyskać).

Pered mjakym znakom abo jotovanoju z pomjakšujeťśa jak zavždy:

Перед м'яким знаком або йотованою z пом'якшується як завжди:

Ł pered i čytajeťśa jak mjake l (bez štrycha). Pered inšymy hołosnymy i pryhołosnymy — ł:

Ł перед i читається як м'яке l (без штриха). Перед іншими голосними і приголосними — ł:

Apostrof ne peredajeťśa v łatynśkomu zapysi. Vin słuhuje łyše jak rozdiłovyj znak miž pryhołosnym i jotovanoju hołosnoju:

Апостроф не передається в латинському записі. Він слугує лише як розділовий знак між приголосним і йотованою голосною:

Inši apostrofy (łapky, łatynśkyj tekst) zberihajuťśa.

Інші апострофи (лапки, латинський текст) зберігаються.

U dyhrafach na počatku słova vełyka łyše perša litera. U słovach, napysanych povnisťu vełykymy literamy, vsi litery vełyki:

У диграфах на початку слова велика лише перша літера. У словах, написаних повністю великими літерами, всі літери великі: